Застосування інтерактивних технологій на уроках математики в малочисельних класах  

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

Кредо інтерактивного навчання  

Сьогодні в умовах науково-технологічного прогресу перед сучасною школою постає низка проблем: в умовах традиційного навчання учні пасивно сприймають інформацію, не вміють застосовувати отримані знання на практиці, самостійно здобувати потрібну інформацію. Особливо з цими проблемами зустрічається сільська школа з низькою наповнюваністю класів. Де рівень знань учнів нижчий ніж в звичайних класах. В таких випадках вчителю важко досягти бажаного результату. Тому для заохочення учнів до вивчення математики, для активізації їхньої пізнавальної активності потрібно знаходити новіші та ефективніші методи і форми навчання,  використовувати нестандартні форми роботи, що забезпечують розвиток особистості кожного учня. Пошук ефективних методик доцільно зупинити на інтерактивних методах, що сприяють самореалізації школярів, створенні комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Для успішного застосування інтерактивних технологій на уроках математики в мало чисельних класах вчитель має пам’ятати вимоги щодо їх реалізації:

-                                інтерактивне навчання – це засіб для досягнення атмосфери співробітництва в класі;

-                                інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і вчителя;

-                                необхідно провести особливе, організаційне заняття, на якому разом з дітьми створити «правила роботи в класі», налаштувати їх на взаємодію;

-                                без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати;

-                                на одному занятті використовувати лише одну, максимум дві технології;

-                                вибирати такі технології, які доцільно використовувати в мало чисельних класах (робота в парах, робота в трійках, 2+2=4, мікрофон, мозковий штурм, незакінчені речення);

-                                розпочинати з простіших інтерактивних технологій (робота в парах, мікрофон, мозковий штурм тощо);

-                                учні повинні готуватися до інтерактивного уроку, самостійно виконувати певні підготовчі завдання;

-                                після проведення інтерактивної вправи обов’язково обговорити її результати, акцентуючи увагу на основних моментах опрацьованого матеріалу;

-                                в кінці уроку слід провести самостійну роботу, для перевірки рівня засвоєння матеріалу;

-                                вчителю слід особливо уважно готуватись до інтерактивного уроку: добре продумати матеріал, мотивацію роботи, хронометраж уроку, ролі учасників, критерії оцінювання, способи підтримки дисципліни. Інтерактивні методи навчання сформулювали низку цікавих правил і для школярів:

-                                кожна думка важлива;

-                                не бійся висловитись;

-                                ми всі – партнери;

-                                обговорюємо сказане, а не людину;

-                                обдумав сформував, висловив;

-                                кажи чітко, ясно, красиво; -                                вислухав, висловився, вислухав;

-                                наводь тільки обґрунтовані докази;

-                                умій погодитись і не погодитись;

-                                важлива кожна роль.    

Слід пам’ятати, що не всі інтерактивні методи можна застосовувати у мало чисельних класах, а лише ті, при яких можна організувати певний вид роботи.

Найбільш ефективними будуть:

 «Велике коло» учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.  

 «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію, обов’язковою умовою цієї технології є те, що відповідати може лише той учень, у якого знаходиться уявний «мікрофон «Незакінчене речення» це дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок…», «я зрозумів, що…», «...тому, що...»,   «Так-ні» - вчитель ховає зображення, а діти мають відгадати, про що йде мова. Учні ставлять запитання до вчителя, які вимагають відповіді «Так» або «Ні».

«Мозковий штурм» - загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть аналогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

«Навчаючи - учусь» - використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до вивчення математики.

«Займи позицію» - зачитується яке-небудь ствердження і учні повинні підійти до плаката зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію. Ці методи формують у дітей пізнавальні інтереси, розвивають кмітливість, творчість, привчають до чіткого і логічного висловлення думки і швидкого прийняття рішень. Краще їх застосовувати для актуалізації опорних знань, підбиття підсумків уроку.

«Робота в парах», коли учні працюють в парах, а результат роботи озвучують для всього класу.

 «Робота в трійках» (ускладнена робота в парах). «2+2=4», кожні дві пари працюють і дійшовши до певного рішення об’єднуються з іншими та діляться набутим.  

«Діалог» - його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах.

«Дерево рішень» - клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують  на деревах сусідів свої ідеї.  

«Спільний проект» - у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці. Із цих записів ніби складається спільний проект, що рецензується й доповнюється групою експертів. «Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах і т.д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання. «Ажурна пилка» ("Мозаїка”, "Джиг-со”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи. Ці види роботи відносяться до групових. Вони передбачають спільну роботу декількох учнів або груп, спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

 При роботі в групах в учнів з’являється почуття відповідальності за всіх, кожен учень намагається працювати краще, адже буде оцінюватись робота всієї групи. Такі методи доцільно використовувати при доведенні теорем, вивченні властивостей і ознак геометричних фігур, розв’язанні більш складних задач. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час таких вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати. Існують також і більш складні методи, які потребують більше часу на проведення і підготовку. Наприклад «Ток-шоу», метою такої форми роботи, як "Ток-шоу” є отримання навичок публічного виступу та дискутування.  

Вчитель на цьому уроці є ведучим на "Ток-шоу”. Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі. «Спільний проект» - у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці. Із цих записів ніби складається спільний проект, що рецензується й доповнюється групою експертів. «Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал.

Суть його в тім, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах і т.д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання. Даний вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Звичайно, це ще не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове.  

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню математичних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.    

Список використаної літератури

  1. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод.посіб. /Олена Іванівна Пометун, Л.В.Пироженко. [за ред.О.І.Пометун]. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с. ·                     2. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. Авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с. ·                     3. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. - К.: АП.Н. - 72 с.   4. Науково-методичний журнал „Математика", № 30, жовтень 2007 р.   5. Науково-методичний журнал „Математика", № 13-14, травень 2007 р.  

Підготувала вчитель математики Козаченко К.А.