Особливості психічного розвитку старшокласників  

Мета. Ознайомити батьків із психофізіологічними та віковими особливостями дітей старшого шкільного віку. Розкрити необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника. Обладнання. Виставка літератури на дану тему. Висловлювання видатних людей.

 — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань. В.0. Сухомлинський Виховання людини, виховання власних сина і доньки — важлива, перша суспільна діяльність громадянина, його громадський обов'язок. В.0. Сухомлинський Форма проведення.

Лекція.

Процес виховання дітей потребує від вас, шановні батьки, ґрунтовних і різноманітних знань, урахування психофізіологічних і вікових особливостей синів і доньок. Ці особливості відображають динамічний процес психіч­ного, фізіологічного й фізичного розвитку дитячого ор­ганізму та формування духовної неповторності особис­тості. Досить часто ви не розумієте потреб і запитів дітей, що викликає тривогу у вас і протест дітей, які не хочуть з цим миритися. Проблема «батьків і дітей» завжди була ак­туальною.

То в чому ж справа? Невже батьки такі черстві й нечутливі до своїх чад, байдужі до їх інтересів, неспро­можні зрозуміти найближчих їм людей, а діти жорстокі й невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають без­думністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі шукати у посібниках з педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Динамізм процесу настільки глибокий і багатогранний, що ігнорування одно­го з його складників призводить до непорозумінь, конфліктів, сімейних драм і трагедій. От чому так важливо,щоб ви, батьки, мали хоча б найелементарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

   Рання юність — період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку ор­ганізму: уповільнюється темп росту тіла, збільшується йо­го вага, закінчуються формування та функціональний розвиток усіх його систем і органів. Важливу на цьому етапі розвитку організму продовжують відігравати умови, в яких він відбувається. Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкульту­рою обов'язкове для юнаків і дівчат. Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу й уміння стежити за нормаль­ним функціонуванням свого організму, запобігти розвит­ку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці -- навчання і праця.

Початок трудової діяльності, необхідність вибору професії сприяють зростанню свідомого ставлення юнаків і дівчат до навчання і праці, стабілізують їх пізна­вальні інтереси. Істотно змінюються характер розумової діяльності юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргументувати й доводити свою думку. В юнацькому віці розширюється коло соціальних ролей та обов'язків людини. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів. Значне місце в емоційному житті юнаків і дівчат посідають почуття дружби і кохання. Роз­вивається самосвідомість і самооцінка, що дають імпульс до самовиховання. Юнацький вік -- вік життєрадісності, бадьорості, ен­тузіазму, прагнення до активної участі в житті суспільства. У розв'язанні багатьох життєвих завдань юність потребує допомоги і керівництва дорослих. Але щоб здобутки стар­шого покоління стали надбанням молоді, важливо пра­вильно будувати взаємини між батьками і дітьми, і взагалі дорослими людьми. У сім'ях старшокласників має витри­муватися принцип рівноправності поколінь. Юнаки і дівча­та дуже болісно реагують на випадки, коли батьки не зва­жають на їх самостійність й ініціативу. До конфліктів між батьками і дітьми часто призводить невмілий підхід до мо­лоді старших, які ігнорують зміну в дітях у період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить пере­конливій критиці смаків синів і доньок, їх інтересів, уподо­бань. Водночас ви, самі батьки, вели спосіб життя, повод­ження в сім'ї і поза нею далеко не завжди як взірець для наслідування.                          

       Для прикладу наведу таку ситуацію.      

  Літнім днем п'ятирічний Слава з батьком пішов на річку купатися. Приємно було бути у теплій воді, пересипати га­рячий пісок.Крутим берегом річки бігло маленьке щеня. Раптом во­но послизнулося і впало у воду. Біля прямовисної стіни річка дуже глибока. Славі було боляче слухати жалібне скавучання маленького собачати. Він ніби кликав на до­помогу. Але хлопчик не вмів плавати.

Він благав батька:    — Тату, врятуйте собача... Воно ж втопиться.

Батько відповів:       — Всіх не врятуєш.   

Собача втопилося. Над річкою стало тихо.    Славко плакав.   

Пройшло багато років. Славко став дорослою людиною — Ярославом Івановичем. Він побудував собі дім. У нього був син — п'ятирічний Івась.   Стояла люта зима. Від морозу тріскалась земля. Одного разу під вечір розпочалась заметіль. Хтось постукав у вікно. — Хто там? — запитав Ярослав Іванович. — Пустіть, люди добрі, погрітися... Ми мандрівники.. За­мерзаємо... Врятуйте... — Всіх не врятуєш, — тихо сказав Ярослав Іванович, а вголос відповів, — ідіть собі далі... В нас тісно... — Тату, чому ви їх не впустили? — запитав Івась. — Вони ж загинуть від холоду.        Івась заплакав.    

  Отже, ми бачимо, що необдумана поведінка батька ви­ховала в дитячій душі жорстокість, байдужість, невміння співчувати чужій біді. А важливою особливістю виховання дітей в сім'ї у цьо­му віці являється відношення до них, як до дорослих. В учнів старших класів є також гостра потреба відчува­ти свої зростаючі сили, їм властива енергія, прагнення до незалежності. В той же час вони відчувають потребу у підтримці їх впевненості в своїх силах при переборенні труднощів. І тут вони чекають допомоги від вас, шановні батьки, надання якої сприяє становленню кращих взаємин між дітьми і батьками. Уважне ставлення до­рослих у сім'ї до дітей сприяє попередженню труднощів у стосунках з ними. Для того, щоб уникнути можливих ускладнень у взаєминах, ви, батьки, повинні розібратися у його причи­нах, а не вимагати поваги до себе. Щоб користуватися справжніми повагою і авторитетом, батькам важливо по­казати себе з найкращого боку. Якщо юнак чи дівчина звертається до вас з будь-яким питанням, треба прагнути дати вичерпну однозначну відповідь. Ні в якому разі не можна підміняти пораду пока­ранням, намагатися насильно проникнути в душу юнака чи дівчини, коли він чи вона того не хочуть.  

       У взаєминах із старшокласниками часто наражаєшся на інші труднощі: молодь нерідко відмовляється серйозно розмовляти про себе, порадами дорослих вона може знехтувати. Труднощі для вас, шановні батьки, полягають і в тому, що ви не єдині порадники своїм дітям. Для того, щоб зменшити ці труднощі, ви, як батьки, повинні вміти слухати дочку чи сина, бачити перспективу розмови, обе­режно, щоб не образити, з'ясувати мотиви їх діяльності, що допомагатиме передбачати поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди.    

Звідси випливає, що моральний авторитет батьків, чут­ливість, тактовність, повага і дружні взаємовідносини — необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника.  

  І закінчити лекцію хотілося б словами великого педаго­га В.0. Сухомлинського: «Що ми залишаємо в серцях своїх дітей — залишаємо своїми справами і словами, вчинками і почуттями? Чим ми запам'ятаємось нашим дітям, чим возвеличимо себе в їх очах? Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відобразити в душах наш образ — образ справжньої людської краси. Ця сила — велике багатство людське, й духу — любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона в наших батьківських серцях — є чим ви­ховувати дітей».